Потворність в мистецтві.

Хотілося почитати яку-небудь цікаву книгу, наткнувся на «Історію краси» і «Історію потворності», але ні в одному Інтернет-магазині їх не виявилось, проте, в «Мадіні - екськлюзівниє кніги» знайшлася «Історія потворності» під редакцією професора семіотики Умберто Ач. Книга виявилася дуже цікавою. Цікавий підхід авторів ідеї до цієї проблеми. Виявилось, що в разниє історичні епохи ця проблема розглядалася по –разному.
У стародавньому Римі переглядається співчуття до потворності, з одного боку, відторгнення – з іншою. Крім того, вважалося, що зовнішнє неподобство може нести духовність і глибоку внутрішню красу. Прикладом тому є портрет Сократа, за потворною зовнішністю якого ховається людяність і краса душі. У стародавньому Римі високо цінувалася краса світогляду і тонкості розуму, навіть якщо вони викриті в потворну оболонку.
У стародавній же Греції був дещо інший підхід до цієї проблеми. Там потворність викликала страх і була носієм зла. Такий підхід ми можемо бачити на полотні Петера Пауля Рубенса «Голова медузи». Дійсно, дивишся на цю картину і душу наповнює несвідомий страх і огиду.
Неможливо перераховувати всі проблеми, підняті в книзі. Одне можна сказати, що раніше ця проблема не розглядалася так глибоко і всесторонньо. Безумовною гідністю цього видання є велика кількість ілюстрацій якісних і добре підібраних. Дуже хотілося б придбати ще і «Історію краси», на що я дуже сподіваюся.